- їдець
- [йіде/ц']
-д'ц'а/, ор. -дце/м, м. (на) -дце/в'і/ -д'ц'у/, мн. -д'ц'і/, -д'ц'і/ў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
їдець
Смотреть что такое "їдець" в других словарях:
їдець — їдця/, ч. 1) Той, хто їсть. || перев. з означ., розм. Той, хто любить добре поїсти. 2) Член сім ї, що харчується разом з іншими її членами … Український тлумачний словник
їдець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
східець — схі/дець (схо/дина) Основний елемент сходів, що складається з горизонтальної частини проступінка і вертикальної присхідця. Мають місце: східець урізний (вставний) такий, що вставляється у пази на тятивах. східець фризовий такий, що прилягає до… … Архітектура і монументальне мистецтво
обідець — I об ідець дця, ч., ірон. Зменш. до обід. II обід ець дця/, ч. Зменш. до обід 2) … Український тлумачний словник
привідець — рідко приво/дець, дця, ч., розм. 1) Призвідник бунту, змови і т. ін. || Заводій (звичайно на гулянці). || Той, хто є причиною чого небудь; винуватець. || Організатор чого небудь. 2) Те саме, що ватажок 1). || Організатор, ідейний, політичний… … Український тлумачний словник
прихідець — рідко прихо/дець, дця, ч., розм. 1) Той, хто прийшов, приїхав звідки небудь. 2) Прийшла, немісцева людина … Український тлумачний словник
присхідець — (підсходинка) Лицьова вертикальна частина сходинки … Архітектура і монументальне мистецтво
обідець — іменник чоловічого роду від: обід обідець іменник чоловічого роду від: обід … Орфографічний словник української мови
підхідець — іменник чоловічого роду ірон … Орфографічний словник української мови
привідець — іменник чоловічого роду, істота винуватець; заводій; ватажок розм … Орфографічний словник української мови
